Порівняння архітектур систем живлення БПЛА

Drone propulsion system work flow

Автор: Lauren Nagel

Alastair P. Thurlbeck і Yue Cao розробили модель для порівняння архітектур живлення БПЛА вертикального зльоту й посадки. Її описано в статті «Analysis and Modeling of UAV Power System Architectures».

Проєктування живлення дрона складніше за вибір акумулятора, двигуна й пропелера. Також потрібно враховувати перетворювачі DC–DC та DC–AC, шину постійного струму й одинарне або гібридне джерело енергії.

Як і основні компоненти силової установки, ці елементи впливають на ефективність, тривалість і час польоту.

Читайте також: Побудова та оптимізація дрона (електронна книга)

Для дослідження цих відмінностей Thurlbeck і Cao створили модель оцінювання характеристик архітектур за їхніми компонентами.

Потім модель перевірили на трьох реальних системах, випробуваних на Series 1780 (рисунок 1).


test set-up with series 1780 test stand
Рисунок 1. Установка зі стендом Series 1780, синхронним двигуном із постійними магнітами, інвертором DC–AC / ESC і пропелером

Усі три архітектури мали акумулятор, шину постійного струму, перетворювач DC–AC та синхронний двигун із постійними магнітами (PMSM).

Перша містила DC–DC-перетворювач між акумулятором і шиною зі сталою напругою.

Друга не мала DC–DC-перетворювача й використовувала шину зі змінною напругою. Третя мала гібридне джерело: акумулятор і паливний елемент, під’єднані через DC–DC до спільної шини зі сталою напругою (рисунок 2). 

Drone power system architectures

Рисунок 2. Три архітектури живлення в експерименті

Спочатку двигун T-Motor U10II KV100 на 100 Kv випробували з пропелерами T-Motor G28x9.2 і G30x10.5 для реалістичного навантаження.

Із G28x9.2 оберти змінювали від нуля до номінальних, із G30x10.5 — до досягнення номінального струму.

Series 1780 вимірював тягу, крутний момент, оберти та потужність на вході інвертора DC–AC. Модель пройшла ті самі значення моменту й обертів для оцінювання втрат.

Розрахунки порівняли з фізичними вимірюваннями на рисунку 3.

Power loss over a motor speed sweep

Рисунок 3. Експериментальні та змодельовані втрати потужності в діапазоні обертів

Модель повторювала виміряні втрати з невеликим завищенням. Автори визнали її достатньо точною для проєктування й аналізу систем живлення.

Читайте також: Аналіз потужності та ККД безколекторного двигуна

Потім модель оцінила умовний VTOL-дрон із кожною архітектурою. У порівнянні втрат і тяги варіанти 1 та 2 показали подібні втрати, переважно в двигуні й акумуляторі.

У варіанті 3 найбільші втрати мав паливний елемент, далі — двигун і акумулятор. 3D-графіки обертів, моменту й загальної ефективності показали найвищу ефективність за високих обертів та малого моменту (рисунок 4).

3D plot of rpm, torque and overall efficiency for power system

Рисунок 4. Оберти, момент і загальна ефективність архітектури 2 у 3D

Насамкінець змоделювали профіль місії та максимальний час польоту. Варіант 2 потребував найменше вхідної енергії й мав найвищу ефективність — близько 83%.

Варіант 3 мав найнижчу ефективність, але найдовший політ — 32 хвилини проти 25,5 та 30 хвилин для варіантів 1 і 2 (рисунок 5). 

Maximum flight time curves for drone power systems

Рисунок 5. Максимальний час польоту трьох архітектур

Найбільші втрати варіанта 3 виникали під час заряджання акумулятора паливним елементом у польоті. Проте його питома енергія була у 1,83 раза вищою за використані LiPo, забезпечуючи найдовший політ.

Модель Thurlbeck і Cao допомагає порівнювати архітектури без виготовлення багатьох прототипів, заощаджуючи час і ресурси та спрямовуючи до ефективнішої конструкції.

Дізнайтеся, як Inspired Flight знайшла найпотужніший двигун для свого БПЛА.